МИСТЕЦТВО ЯПОНІЇ
Японія - острівна країна, яка впродовж своєї історії майже не зазнала іноземних завоювань. Особливості японської національної традиції яскраво проявилися у добу пізнього феодалізму, коли впродовж майже 250 років Японія перебувала в ізоляції від зовнішнього світу. Цей період від 1603 до 1868 року називають «епохою Едо» від назви тогочасної столиці (тепер це місто Токіо) або «епохою Токугава» за прізвищем династії військових правителівсьогунів. Саме мистецтво епохи Токугава складає головну частину музейної експозиції художньої культури Японії.
Гравюра на дереві, або ксилографія, стала одним із найбільш яскравих явищ художньої культури доби Токугава. Відоме також під назвою «укійо-е» («картини мінливого світу»), це мистецтво відобразило настрої та художні сма¬ки городян великих міст. Головними темами укійо-е стали різноманітні сцени міського життя: народні гуляння, красуні-гейші, актори улюбленого міщанами театру кабукі.
Мініатюрна скульптура нецке - унікальний феномен японської культури доби Токугава. Маючи побутове призначення як брелок у чоловічому костюмі 17-19 ст., нецке стала уособленням суто японського прагнення до художнього осмислення побутових предметів. Майстри вкладали у свої маленькі шедеври не менше зусиль, фантазії і майстерності, ніж у інші твори образотворчого мистецтва. А нестримна уява підказувала надзвичайне багатство образів, пов'язаних з фольклором, історичними оповіданнями, казками та легендами, з повсякденним побутом.
Традиційне мистецтво художнього оздоблення зброї тісно пов'язано з головним героєм феодальної історії Японії - воїном-самураєм. Якщо у оздобленні церемоніальної холодної зброї дозволялося застосування дорогоцінних матеріалів, то у бойовій цінувались простота, стриманість, виразність лаконічних зображень, для створення яких застосовувалась безліч складних технік. Високі художні якості та бездоганність технічного виконання цуба, як спеціальної пластини, що відділяє руків'я меча від леза, визначили її особливе місце як предмету колекціонування та об'єкту споглядання під час церемонії «милування мечем».
Порцеляна і кераміка Японії 18-19 ст. відобразили смак японців до підкресленої декоративності речей. При¬крашені пишним поліхромним розписом вироби майстерень Аріта й Сацума цього часу мали великий успіх на внутрішньому ринку, а також користувалися значним попитом на ринках Китаю та Європи.
